“Звук павутинки” образ Льоньки

“Звук павутинки” образ Льоньки – головний в повісті Віктора Близнеця.

План характеристики образу Льоньки

1) Льонька – головний персонаж повісті В. Близнеця “Звук павутинки”.

2) Портрет і зовнішність хлопця.

3) Риси характеру Льоньки

4) Вплив інших персонажів на формування світогляду хлопця.

5) Льонька – мала природна енциклопедія.

6) Значення образу героя.

“Звук павутинки” характеристика Льоньки

Риси характеру Льоньки :
а) доброта і щирість;
б) чуйність;
в) здатність до фантазії і творчого мислення;
г) спостережливість і обізнаність;
д) працьовитість;
е) поважність до матері, Адама, Ніни;
ж) любов до природи;
з) вміння цінувати дружбу.

Головний герой “Звук павутинки” – Льонька, живе з мамою в хаті, що часто затікає від дощу. Хлопець цілими днями перебуває на природі, сприймаючи її як істоту, йому все цікаво: “…там були свої комашині школи, були палаци війська і відбувались великі святкові паради з музикою і піснями…”. “Який світ!” – проголошує хлопець, бо довкілля дійсно для нього дивовижне.

Льонька любить Рекса, поважно ставиться до Адама, полюбляє спілкуватися з Ніною, допомагає матері по господарству.

Мати хвилюється, що її син постійно перебуває на самоті. Хлопцю ніколи сумувати, він повсякчас спостерігає за красою природи. “Збиваю ногами росу, і вона розсипає намисто – вишневі, райдужні бризки” – хлопець отримує від цього насолоду.

Дзюрчання річки Лопотухи, сюрчання коників, вироблення ластівками свого гніздечка, музика павутинки, спів пташок – усе захоплює хлопця.

Знайомство та дружба Льоньки з Адамом суттєво вплинули на формування світосприйняття хлопця. Вчений учить свого друга долати життєві перешкоди, навіть коли це складно. “Йду на дно, а гребусь, щоб і на останній хвилі – жить”, – говорить смертельно хворий Адам.

Цікавим другом для Льоньки є Ніна. Хлопець розмірковує над власним призначенням у цьому світі. Він не вірить, щоб “люди вмирали зовсім”. Ніна на ці роздуми дає йому цікаву відповідь: “з добрих людей виростає щось добре – яблуні, бузок…, а хто злий, завидющий, то буде реп’яхом, кропивою.”

І Льонька починає розуміти, що кожна людина повинна не тільки любити цей світ, красу довкілля, а й уміти оберігати його від жорстокості, зла, підступності…

Отже, тільки добра, чуйна людина спроможна захистити красу навколишнього світу.