На відміну від генних, хромосомні мутації охоплюють значно більший об’єм генетичного матеріалу і характеризуються множинними ураженнями. Хворі на хромосомні хвороби займають майже 25 % . То Що таке хромосомні хвороби?

Хромосомні хвороби людини

Хромосомні хвороби це– Спадкові хвороби, які обумовлені геномними (зміна числа хромосом) і хромосомними (зміна структури хромосом) мутаціями.

Хромосомні спадкові захворювання зумовлені зміною кількості хромосом або їхньої структури, що видно в світловому мікроскопі.

Структурні зміни хромосом:

– відрив частини хромосоми ( Делеція ),

– переміщенням однієї частини хромосоми на іншу (транслокація )

– поворот хро­мосоми на 180° ( Інверсія ),

– утворення хромосоми тільки з одного плеча (короткого або довгого) – такт званої ізохромосоми.

Хромосомні захворювання, як правило, Не передаються нащадкам і зустрічаються в сім’ях як одиничні випадки. Вони виникають заново внаслідок мутацій в гаметах одного із здорових батьків або в зиготі на перших стадіях дроблення. Якщо мутація виникла в гаметах – це повна форма хвороби, якщо на стадії дроблення зиготи – мозаїчна форма хвороби.

Хромосомні хвороби, пов’язані із зміною числа хромосом

Основна причина виникнення хромосомних хвороб, пов’язаних із зміною числа хромосом ( Геномними мутаціями ), – нерозходження хромосом у мейозі.

Види геномних мутацій :

– Поліплоїдія це – кратне збільшення числа хромосом в клітинах рослин або тварин.

– Гаплоїдія це – протилежне поліплоїдії явище, що полягає в кратному зменшенні числа хромосом в потомства порівняно з материнською особиною.

– Анеуплоїдія це – явище, при якому клітки організму містять число хромосом, некратне гаплоїдному (ординарному). Серед анеуплоїдов розрізняють гіперформи – організми з набором хромосом, збільшеним на одну або більш, і гипоформи – із зменшеним на одну або більш набором хромосом.

Хромосомні аномалії зустрічаються в 1 % новонароджених. Вони є причиною 45-50 % множинних вроджених вад розвитку, близько 36 % випадків глибокої розумової відсталості, 50 % аменорей, 10 % безпліддя у чоловіків.

Розрізняють хромосомні хвороби, обумовлені: 1) зміною числа автосом і 2) зміною числа статевих хромосом.

Хромосомні хвороби, обумовлені зміною числа автосом

Синдром Дауна (трисомія 21). Клінічну картину синдрому вперше в 1866 р. описав англійський лікар Л. Даун.

У 1959 р. французький учений І. Лежен виявив у каріотипі хворих зайву хромосому 21. Каріотипи хворих – 47, ХХ, 21+ або 47, ХY, 21+. Частота 1:1100, а в деяких регіонах – 1:700-1:800 новонароджених.

Ризик народження дітей з синдромом Дауна зростає з віком матері. На частоту їх народження не впливають статеві, расові, географічні і популяційні відмінності.

Клінічні діагностичні ознаки:

– низький зріст;

– різні ступені розумової відсталості;

– черепно-лицеві аномалії: косий розріз очей, коротка шия, епікант, плоске обличчя, маленький короткий ніс, великий язик, маленькі деформовані вуха;

– м’язова гіпотонія;

– розхитаність суглобів;

– поперечна складка на долонях;

– клинодактилія мізинця.;

– вроджені вади внутрішніх органів (серця).

Знижений імунітет часто є причиною смерті цих дітей.

Синдром Патау (трисомія-13). Каріотип 47, ХХ, 13+ або 47, ХY, 13+. Частота 1:5000 – 1:7000 новонароджених.

Клінічні діагностичні ознаки:

– щілини верхньої губи і піднебіння,

– зменшений об’єм черепа,

– перекошений, низький лоб,

– мікрофтальмія,

– анофтальмія (відсутність одного або обох очних яблук),

– перенісся запале,

– деформовані вушні раковини, полідактилія;

– вроджені вади серця, інших внутрішніх органів.

Більшість дітей вмирає в перші тижні або місяці. Вирішальним у діагностиці є цитогенетичне дослідження.

Синдром Едвардса (трисомія-18). Каріотип 47, ХХ, 18+ або 47, ХY, 18+. Частота 1:5000-1:7000. Співвідношення хлопчиків і дівчаток дорівнює 1:3. Причини переважання хворих дівчаток поки що невідомі.

Клінічні діагностичні ознаки:

– доліхоцефалічний череп, малі рот і нижня щелепа,

– очні щілини вузькі,

– вушні раковини деформовані,

– аномальна стопа (“стопа-качалка”),

– вроджені вади серця, скелетної системи, нирок, статевих органів.

Діти переважно вмирають до 2 місяців. Клінічний і навіть патологоанатомічний діагноз синдрому складні. Тому у всіх випадках показане цитогенетичне дослідження.

Хромосомні хвороби, обумовлені зміною числа статевих хромосом

Синдром Шерешевського-Тернера. Каріотип 45,Х0. У клітинах відсутні тільця статевого хроматину. Частота 1:2000-1:5000. Поряд із справжньою моносомією мо­жуть зустрічатись делеції плеч (довгого або короткого), кільцеві хромосоми. Синдром описали російський клініцист М. А. Шере­шевський (1925) і Г. Тернер (1938).

Клінічні діагностичні ознаки:

– синдром виявляється у жінок;

– низький зріст,

– коротка шия з надлишком шкіри і крилоподібними складками (шия сфінкса),

– низька межа росту волосся на потилиці,

– грудна клітка щитоподібної форми з широко розставленими сосками, дисгенезія гонад.

Синдром трипло-Х. Каріотип 47, ХХХ. Переважна більшість таких жінок мають нормальний фізичний та розумовий розвиток і виявляються випадково при обстеженні. Лише в деяких з них порушена репродуктивна функція. Більшість жінок мають нормальну плодючість, хоча зростає ризик мимовільних викиднів і хромосомних аберацій у нащадків. У клітинах – по два тільця статевого хроматину. При збільшенні числа Х-хромосом наростає ступінь відхилення від норми. У жінок з тетра – і пентасомією описані розумова відсталість, черепно-лицеві дизморфії, аномалії зубів, скелета і статевих органів. Однак жінки навіть з тетрасомією по Х – хромосомі мають нащадків.

Синдром Клайнфельтера. Каріотип 47, ХХY. Частота 1:400. Синдром виявляється лише в осіб чоловічої статі переважно при статевому дозріванні.

Клінічні діагностичні ознаки:

– високий зріст,

– довгі кінцівки,

– євнухоїдизм,

– гінекомастія (збільшення молочних залоз),

– відсутність сперматогенезу,

– недорозвинення статевих залоз.

Тільця статевого хроматину виявляються в 80 % випадків. Інколи хворі з синдромом Клайнфельтера мають 48 і 49 хромосом (48, ХХXY; 49, ХХХХY). Чим більше Х-хромосом у каріотипі, тим вища ймовірність розвитку розумової відсталості.

Синдром дисомії за Y-хромосомою. Каріотип 47, ХYY. Частота 1:1000. Синдром виявляється в осіб чоловічої статі. За своїм розумовим і фізичним розвитком такі чоловіки не відрізняються від нормальних осіб. Помітних відхилень у статевому і гормональному статусі не виявлено. Проте деякі клі­ніцисти вказували на підвищений ступінь агресивності в окремих з них.

Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням структури хромосом.

Синдром ” Котячого крику ” – клінічні прояви даного синдрому полягає в порушенні будови гортані, нявкаючий тембр голосу, розумова відсталість.

Фенотипові прояви синдрому котячого крику. Найбільш характернина ознака – “крик кішки” – обумовлена змінами гортані (звуження, м’якість хрящів, зменшеня надгортанника, незвична складчастість слизової оболонки). Практично у всіх хворих є зміни мозкового черепа та обличчя: місяцеподібне обличчя, мікроцефалія, епікант, антимонголоїдний розріз очей, високе піднебіння, плоска спинка носа. Вушні раковини розмішені низько та деформовані. Крім того, зустрічаються вроджені вади серця та інших внутрішніх органів, опорно-рухового апарату (синдактилія стоп, косолапість). Харакрерна м’язева гіпотонія. Виразність клінічної картини в цілому та окремих ознак змінюються з віком. Так, “котячий крик”, м’язева гіпотонія, місяцеподібне обличчя з віком зникають майже повністю, а мікроцефалія є більш помітною, прогресує розумова відсталість, помітніше проявляється косоокість.

Більшість хворих помирає в перші роки, тільки 10 % досягають 10 річного віку. У всіх випадках хворим та їхнім батькам показане цитогенетичне обстеження, оскільки в одного з батьків можлива реципрокна збалансована транслокація, яка при мейозі може убумовити делецію ділянки 5p – (15,1-15,2).

Хворіти можуть люди чоловічої і жіночої статі.

Тепер ви знаєте які є хромосомні спадкові хвороби людини.