Видатні українські композитори 17, 18, 19, 20 століття зробили значний внесок у музиці та у розвиток мистецтва взагалі. Їхні роботи є зразками для багатьох наслідувачів, які пов’язали свою долю з музичною віхою. Сьогодні Ви дізнаєтесь хто відомі українські композитори та короткі відомості про них.

Відомі композитори України

1. Максим Созонтович Березовський (1745-1777) – український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики.
Автор першої української та російської опери (“Демофонт”). Разом з іншим українцем Дмитром Бортянським вважається творцем класичного типу російського хорового концерту.
Твори: “Не отвержи мене во время старости” (1769), “Демофонт” (1773), Соната для скрипки і чембало (1772).

2. Артем Лук’янович Ведель (Ведельський) (1767-1808) – український композитор, диригент, співак, скрипаль.
Ведель навчався в Києво-Могилянській Академії до 1787, пройшов курс до класу філософії включно, де здобув грунтовну гуманітарну й музичну освіту. Твори Веделя тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, їх знали й виконували, незважаючи на заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів. Серед них 31 хоровий концерт, 6 тріо, серед яких “Покаянія отверзи ми двери”, 2 літургії Іоана Златоустого, Всеношна та один світський кант. Ведель дотримувався традицій партесного співу.
Концерти: “В молитвах неусыпающую Богородицу” – до мінор (1794), “Услыши, Господи, глас мой” – до мінор (1796), “Боже, законопреступницы восташа на мя” – до мінор (1796) тощо.

3. Євген Теодорович Козак (1907-1988) – український композитор, диригент, педагог.
1938 закінчив консерваторію Польського музичного товариства у Львові (клас співу). 1928–1939 – керівник і один із виконавців чоловічого квартету. Від 1939 – диригент хору та музичний редактор Львівського радіо. Від 1945 – викладач Львівського музичного училища, від 1956 – викладач педагогічного інституту.
Твори: “Буковинська полька” (1957), “Утоптала стежечку” (1970); обробки пісень на слова Тараса Шевченка : ” Думи мої, думи мої ” (1961), “Ой одна я, одна” (1964), ” Садок вишневий коло хати ” (1964) тощо.

4. Анатолій Йосипович Кос-Анатольський (1909-1983) – український композитор, народний артист України (1969), депутат Верховної Ради УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1980).
Анатолій Кос-Анатольський є автором ряду концертів та популярних хорів (“Нова Верховина”, “На горах Карпатах” та ін.), сольних пісень, романсів. Він широко використовував пісенні здобутки лемків, обробляв лемківські пісні, що їх успішно виконує капела “Лемковина”.
Твори: “Сойчине крило” (1956), “Назустріч сонцю” (1957), поема “Львівська легенда” (1970) та ін.

5. Лев (Левко) Сильвестрович Лепкий (1888-1971) – український музикант, поет, художник.
Навчаючись у Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, Лев Лепкий поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. Під час навчання у Краківській академії мистецтв разом зі студентськими аматорськими театральними та співочими гуртками їздив на виступи на Буковину, до Німеччини та Австрії. Найбільше відомий як автор широко популярних стрілецьких пісень, зокрема, “Гей, видно село”, “Бо війна війною”, “Колись, дівчино мила”, мелодією до знаменитих “Журавлів” його старшого брата Богдана Лепкого.

6. Микола Віталійович Лисенко (1842-1912) – український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.
Навчався у відомих музикантів М. Дмитрієва і чеха Вільчека. Талановитий підліток виконував п’єси Моцарта, Бетховена, Шопена, блискуче імпровізував на теми українських народних пісень.
До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів “Молитва за Україну” та “Вічний революціонер”, котрі зокрема виконував хор К. Стеценка під час Свята Злуки, опери “Тарас Бульба”, “Наталка Полтавка” та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Т. Шевченка.

7. Георгій Іларіонович Майборода (1913-1992) – український радянський композитор.
Георгій Майборода зробив значний внесок у розвиток української музики. Працював у різних жанрах, переважає героїко-патріотична тематика. Значне місце у творчості композитора займала поезія українських поетів – Тараса Шевченка та Івана Франка та інших.
Твори: Милана (1957), кантата “Дружба народів” (1948), 4 симфонії (1938, 1953, 1978, 1986), “Помилка Оноре де Бальзака” (1968) та ін.

8. Петрушевський Василь Григорович (1869-1927) – український композитор, диригент, педагог, знавець історії церковного співу, громадсько-культурний діяч.
З 1888 по 1891 рік був регентом академічного хору, опікувався збереженням національної музичної спадщини через поповнення нотної бібліотеки. Його зусиллями до нотниці надходили рукописні списки партитур і поголосників з духовною музикою знаних та маловідомих українських і зарубіжних композиторів.
Займався упорядкуванням збірок і виданням: “Сборник духовных песен, избранных из Богогласника и переложенных для хора” (1899, 1901), видання чотириголосих концертів Дмитра Бортнянського за редакцією Петра Чайковського тощо.

Також, значний внесок у мистецтво зробили такі композитори, як: С. Острова, К. Стеценко, Б. Фільц, В. Ступницький, Ф. Колесса, м. Колесса та ін.