Кобзар Волох – народний співець, один з Героїв поеми “Гайдамаки ” Тараса Шевченка.

“Гайдамаки” образ кобзаря Волоха

З гайдамацької маси виділяється і традиційний для романтичної літератури образ народного співця – Кобзаря Волоха. У час відпочинку Волох завжди в центрі уваги всього товариства, розважає піснями, у яких звеличує звитяжну боротьбу повстанців, уславлює їхнього ватажка. І в походах він “переваги-ваги шкандибає на конику” слідом за військом і під час розгрому ляхів надихає повстанців на боротьбу з підступним ворогом)

Репертуар Волоха дуже багатий. Введені в текст поеми пісні кобзаря взяті з усної народної творчості, але автор піддав їх певній літературній обробці. Варіанти деяких цих пісень були записані з уст народу П. Чубинським, Б. Грінченком та іншими збирачами фольклору. Не виключено, що серед пісень Волоха є й створені самим автором за мотивами народних.

Деякі літературознавці вважали, що образ Волоха – довільна вигадка поета. У примітках до першого видання поеми Т. Шевченко посилався на свідчення свого діда: “За гайдамаками ходив кобзар, його називали сліпим Волохом”. Участь народних співців у гайдамацькому русі підтверджує і так звана “Кодненська книга”, у якій записано прізвища повстанців, страчених у селі Кодня. Серед них засуджено до смертної кари три кобзарі та один скрипаль. Отже, виводячи образ народного співця, Шевченко дотримав історичної правди.

Цитатна характеристика кобзаря Волоха

Старшина про кобзаря:

А мудро співає! Коли не послухаєш, усе іншу.

Волох про себе:
“Та я й не волох: так тілько – був колись у Волощині, а люде й зовуть Волохом, сам не знаю за що”.
Запорожець: “…Він співав: щоб ляхи погані, скажені собаки, каялись, бо йде залізняк Чорним шляхом з гайдамаками, щоб ляхів, бачиш, різати…”.
Кобзар про себе: “До грошей я не дуже ласий. Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму, а охрипну – чарочку-другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову Слухайте ж, панове громадо!”.