Олександр Македонський біографія скорочено Українською мовою викладена в цій статті.

Олександр Македонський коротка біографія

Олександр Македонський ( 356 – 324 роки до н. е.) – македонський цар, великий полководець, засновник Македонської імперії, більш відомий на заході як Олександр Великий.

Народився Олександр Македонський восени 356 року до н. е. в столиці Древньої Македонії – місті Пелла. З самого дитинства в біографії Македонського проходило навчання політиці, дипломатії, військовій майстерності. Він навчався у кращих умів того часу – Лисимаха, Аристотеля. Захоплювався філософією, літературою. Уже в 16 – річному віці приміряв на себе роль царя, а пізніше – полководця.

Після вбивства царя Македонії в 336 році до н. е. Олександр був проголошений правителем. Першими діями Македонського на такому високому державному посту стали скасування податків, розправа з ворогами батька, підтвердження союзу з Грецією. Після придушення повстання в Греції Олександр Македонський почав обмірковувати війну з Персією.

Потім, якщо розглядати коротку біографію Олександра Македонського, пішли військові дії в союзі з греками, франкійцями проти персів. У битві поблизу Трої багато поселень відкрили свої ворота великому полководцеві. Незабаром йому підкорилася майже вся Мала Азія, а потім Єгипет. Там Македонський заснував Олександрію.

У 331 році до н. е. сталася наступна найважливіша битва з персами при Гавгамелах, в ході якої перси були розгромлені. Олександр підкорив Вавилон, Сузу, Персеполь.

У 329 році до н. е., коли цар Дарій був убитий, Олександр став правителем Перської імперії. Ставши царем Азії, піддавався неодноразовим змовам. У 329-327 роках до н. е. воював в Середній Азії – Согдеане, Бактриї. Олександр в ті роки здобув перемогу над скіфами, одружився на бактрийскою княжною Роксан і вирушив у похід в Індію.

Додому полководець повернувся лише влітку 325 року до н. е. Період воєн закінчився, цар зайнявся управлінням підкорених земель. Він провів кілька реформ, в основному військових.
З лютого 323 року до н. е. Олександр зупинився в Вавилоні і почав планувати нові військові походи на арабські племена, а далі – на Карфаген. Він збирав війська, готував флот і будував канали.

Але за кілька днів до походу Олександр захворів, а 10 червня 323 року до н. е. помер у Вавилоні від сильної лихоманки.
Істориками досі не встановлена точна причина смерті великого полководця. Деякі вважають його смерть природною, інші висувають версії про малярії або рак, треті – про отруєння медичним препаратом.

Після смерті Олександра його велика імперія розпалася, почалися війни за владу серед його полководців.